(no subject)
Все идет по четкому плану. Из Украины уже окончательно сделали хромую утку, в окружении шакалов.
Вчера узнал две новости:
1.Рекордно низкое наполнение призыва вармию за всю историю незалежной. Население окончательно отказало своей стране в праве на жизнь (и правильно сделало).
2. Мой знакомый пошел служить в укровойска по контракту. Все бы ничего - но он с детства психически больной, несколько раз лежал в Павловке, плюс наркотики - всю жизнь на учете в псих и наркодиспансерах. Ему даже автомобильные права отказывлись выдавать. И ничего - прошел медкомиссию, подписал контракт и сейчас в учебке.
Вчера узнал две новости:
1.Рекордно низкое наполнение призыва вармию за всю историю незалежной. Население окончательно отказало своей стране в праве на жизнь (и правильно сделало).
2. Мой знакомый пошел служить в укровойска по контракту. Все бы ничего - но он с детства психически больной, несколько раз лежал в Павловке, плюс наркотики - всю жизнь на учете в псих и наркодиспансерах. Ему даже автомобильные права отказывлись выдавать. И ничего - прошел медкомиссию, подписал контракт и сейчас в учебке.
В очікуванні вирішального армаґєдця
1. Якщо мене не зраджує пам'ять, то мало не кожний призов на "срочку" останніх років супроводжувався істерією щодо низької явки. Окремо стоїть бурління минулої(здається) осені з приводу ущємлєнія дітачєк в нічних клубах Львова та Києва. Зараз же увесь інформзаряд стоїть на словах одного лише київського військкома (знову ж, якщо я нічого не пропустив), натомість існують й протилежні дописи - із запланованих 9, до ЗСУ вже призвали 5 тисяч (а до кінця призову ще майже 2 місяці). То хто ж і кому відмовив?
2. Історія однозначно не позитивна, однак і не є виключенням чи ознакою якогось "падіння". Радше того, що багато де так і не "піднялись". Також маю знайомого наркомана, якого прийняли до лав ЗСУ (а це, до речі, був іще 2016 рік, коли, за Вашою логікою, було іще не "окончатєльно").
А як щодо аватарів? Чи офіцерів-алкашів, які були (і багато де є досі) невід'ємною ознакою укрАіно-совєцкой армії?
Чи офіцер-алкаш чимось кращий за контрабаса-торчка? Мабуть просто рідніший якийсь, звичніший...
Питання, звичайно, усі риторичні. Є речі набагато страшніші за ті, якими жахаєте у своєму дописі Ви. І були вони завжди, і часи складніші бували.
Re: В очікуванні вирішального армаґєдця
Зрештою гріш ціна тому війську в яке насильно заганяють служити роблячи облави по кабакам.
Але у вас помилка - в Україні не існує армії, збройних сил як інституту. Є певний набір збройних підрозділів разної боєздатності, підпорядкування та фінансування.
Я жахаю не поганим станом війська а тим, що Україна приречена на загибель. Українці, у яких є мозги - усіма правдами та неправдами намагаються втекти.
Із України зробили приманку для світових хижаків і вони цю приманку 100% зжеруть.Так що ніякі жертви не варті.
Шкода що Україна так закінчилась, але маєте те що маєте.